Медіація

Правові рамки

Медіація у Німеччині законодавчо не врегульована, що дозволяє сторонам самим визначати правила її проведення. Практикуючі медіатори або організації, що надають медіативні послуги, як-от, наприклад, Центр комерційної медіації Гамбурзької Торгової палати, як правило, пропонують сторонам зразок порядку проведення медіації, який сторони можуть прийняти або змінити відповідно до власних потреб.

Порядок проведення медіації:

Насамперед, сторони укладають так звану «угоду про застосування медіації», в якій домовляються врегулювати спір у рамках медіації. Угоду про застосування медіації сторони можуть укласти, спираючись на існуючі зразки типових угод про медіацію, як до так і після виникнення конфлікту між ними.

Далі сторони обирають медіатора. В Німеччині поняття «медіатор», як і «медіація», законодавчо не врегульовані, а отже, сторони самі визначають, хто, на їхню думку, має належну кваліфікацію й достатньо досвіду, аби допомогти вирішити суперечку між ними. Щоб полегшити сторонам вибір, профільні організації на своїх сайтах розміщують списки медіаторів з даними про їхній досвід й спеціалізацію.

Головне завдання медіатора – підтримати сторони у розв’язанні конфлікту у такий спосіб, щоб вони (сторони) змогли самостійно розробити й обрати взаємоприйнятне й взаємовигідне рішення, яке б відповідало їхнім інтересам та задовольнило їхні потреби.

Самовизначення сторін – один з принципів медіації, тому сторони у будь-який момент можуть припинити проведення медіації.

У разі успішної медіації досягнуті сторонами домовленості, як правило, закріплюються у письмовій угоді.